Апелляционная жалоба Тимошенко на арест. Текст и анализ

Вчера вечером смотря телепередачу на ТВі  посвященную этой проблематике, особо обратил внимание  на выступление экс-председателя Печерского суда Киева, Николая Замковенко. Обычно его выступления носили определенный эпатажный характер. Но в этот раз он меня удивил, полным отсутствием эпатажа. И даже наоборот, как мне показалось, он говорил уж очень сдержано и с намеками которые могли понять только юристы.  Так на вопрос телеведущего, о возможности обжалования в апелляционном порядке, данного постановления судьи Киреева,   Николай Замковенеко  ответил не так утвердительно как это написано в этом же постановлении, и как утверждает прокурор Фролова. В его ответе, прозвучали нотки сомнения, с  легким упоминанием Конвенции  и практики ЕСПЧ. При этом он намекнул, что много будет зависеть от того как будет написана сама апелляционная жалоба.  Не знаю обратила ли достаточное  внимание на эти его слова наша юридическая общественность, но знаю одно что тот кто писал апелляционную жалобу для Тимошенко, точно не обратил внимания на этот намек-подсказку Николая Замковенко. Если читатели сайта помнят, то мы уже обсуждали в предыдущей статье  теоретические и практические вопросы принятия, или не принятия такой апелляционной жалобы, апелляционным судом г. Киева.  Так  например судьи, которые принимали  участие в этом обсуждении, очень хорошо и доходчиво аргументировали  свою точку зрения касательно этой проблематики. В основе ее лежит не принятие положений изложенных в ст. 165-2 УПК, так как эта норма регулирует только арест на стадии досудебного следствия, а в случае изменения меры пресечения в ходе судебного заседания она не действует, так как в этом случае будет явное  нарушение принципа независимости судей.   Основа такого  аргументирования, сводится к существующей в Украине ( по определению Александра Костенко)  судебной   доктрине, которая называется «юридическим позитивизмом». Суть ее заключается в том, что источником права признается «буква» закона, а не его «дух». Такой подход оправдывает любые манипуляции «буквой» закона, направленные на искажение его «духа». В соответствии с ним, манипулируя «буквой» закона, можно обосновать легитимность любого произвола или любое искажение истины.

Вместе с тем,  следует отметить, что противодействовать доктрине «юридического позитивизма» крайне сложно. И это обусловлено теми традициями которые сложились и поддерживаются в судейском сообществе еще с советских времен. Единственная правовая возможность бороться с доктриной  «юридического позитивизма» это использование в качестве аргументации, положений Конвенции и практики ЕСПЧ… Другого пути просто — НЕТ !

Теперь давайте посмотрим, как написана Апелляционная жалоба Тимошенко.  Бесспорно она написана ХОРОШО. … но ни одной ссылки на прецедентные решения ЕСПЧ. А без  таких ссылок, получается что это красивый, но  несколько незаконченный документ.

Но в общем судите сами, об этом документе , который взят с сайта Тимошенко и который я выкладываю ниже:

ПОЛНЫЙ ТЕКСТ АПЕЛЛЯЦИОННОЙ ЖАЛОБЫ ТИМОШЕНКО:

«Печерським районним судом м. Києва при розгляді кримінальної справи №1-657/2011 по обвинуваченню Тимошенко Юлії Володимирівни винесено постанову від 05.08.2011 р., якою задоволено клопотання прокурора Фролової Л.О. про зміну запобіжного заходу та вирішено змінити запобіжний захід підписку про невиїзд на взяття під варту Тимошенко Ю.В.

Вважаю, що вказана постанова незаконна та прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 3, 5, 6 Конвенції з захисту прав людини та основоположних свобод; ст. (1), а, b с) п. (3) ст. 2, ст. 7, ст. 9, п.(1), п. (2) ст. 14, п.(1), п. (2) ст. 19, ст. 26 Пакту про громадянські та політичні права, ст.ст. 14, 16-1, 148, 155, 165, 165-1 КПК України та підлягає скасуванню, що обґрунтовується наступним.

Суддя Печерського районного суду м. Києва Кірєєв Р.В. у резолютивній частині зазначеної постанови визначив: «суд приходить до висновку, що перебуваючи на волі підсудна може ухилитись від суду та виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини по справі, а тому суд вважає необхідним змінити підсудній міру запобіжного заходу з підписки про невиїзд на взяття під варту».

Даний висновок викладеній у формі гіпотетичного твердження, у формі можливих дій, а не дій, що мали місце у дійсності. КПК України підставами для застосування будь-якого запобіжного заходу визнає виключно фактичні дії.

Ст. 274 КПК України прямо передбачено, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен керуватись відповідними статтями глави 13 цього Кодексу.

Глава 13 КПК України передбачає лише одну форму звернення до суду щодо застосування до особи взяття під варту або зміни з менш суворого запобіжного заходу на взяття під варту. Це форма – внесення подання до суду.

У судовому засіданні 05.08.2011р. прокурором не вносилось подання про взяття Ю.В. Тимошенко під варту. Клопотання прокурора Фролової Л.О. щодо зміни підписки про невиїзд на взяття під варту відносно Ю.В. Тимошенко є застосуванням неналежного процесуального засобу.

У своєму «клопотанні» прокурор Фролова Л.О. в якості обґрунтування про зміну обраного підсудній Тимошенко Ю.В. запобіжного заходу з підписки про невиїзд з місця постійного проживання на взяття під варту вказала наступні підстави: «що підсудна своїми діями в судовому засіданні перешкоджає як встановленню істини у справі, так і намагається перешкодити розгляду справи».

Серед підстав для застосування запобіжних заходів КПК України, зокрема ст. 148 Кодексу, не передбачає такої підстави, як «намагається перешкодити розгляду справи».

У розумінні ст. 148 КПК України «перешкоджати встановленню істини у справі» означає: знищувати та фальсифікувати докази; підмовляти, залякувати свідків, експертів, як правило, поза залою судового засідання.

У жодний спосіб участю у судовому слуханні справи у судовому засіданні не можливо перешкоджати встановленню істини у справі у розумінні ст. 148 КПК України. Реалізація процесуальних прав обвинуваченим (підсудним) у судовому слуханні в залі судового засідання за жодних обставин не може кваліфікуватись як перешкоджання встановленню істини у справі.

Таким чином, у судовому засіданні 05.08.2011 р. прокурор Фролова Л.О. звернулась до суду з вимогою про заміну підписки про невиїзд на взяття під варту щодо Тимошенко Ю.В. незаконно як по формі, так і за змістом, тобто не на підставах та не у спосіб, передбачені КПК України.

При розгляді питання про зміну запобіжного заходу підписки про невиїзд на взяття під варту Ю.В. Тимошенко не була застосована суддею Кірєєвим Р.В. передбачена главою 13 КПК України процедура. Зокрема, не було досліджено жодного матеріалу справи, не було з цього приводу допитано обвинувачену (підсудну) чи інших осіб, не було у змагальній процедурі досліджено жодного факту, який згідно ст. 148 КПК України можна було б розцінювати як підставу для застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Згідно ст. 16-1 КПК України розгляд справ у судах відбувається на засадах змагальності. Суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість, зобов’язаний створювати необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов’язків і здійснення наданих їм прав.

Розгляд подання про взяття під варту (про зміну підписки про невиїзд на взяття під варту) суд зобов’язаний був розглянути виключно в межах подання прокурора Фролової Л.О.

В порушення вимог ст. 16-1 КПК України, положень глави 13 КПК України суддя Кірєєв Р.В. явно вийшов за межі заявленого подання і в мотивувальній частині постанови від 05.08.2011 р. навів інші підстави, зокрема ті, на які не вказувала прокурор Фролова Л.О. і які у змагальній процедурі не обговорювались учасниками процесу перед спрямуванням суду до нарадчої кімнати.

Зокрема, суддя Кірєєв Р.В. послався на наступні обставини:

«Як на стадії попереднього розгляду даної справи, так і в ході судового розгляду справи підсудна Тимошенко Ю.В. системно порушує порядок засідання, не виконує розпоряджень головуючого, у висловах та поясненнях проявляла зневагу до учасників судового розгляду та суду, свідомо затягувала судовий розгляд даної справи, вчиняє дії в судовому засіданні, якими намагається перешкодити встановленню істини у справі, зокрема перешкоджає допиту свідків.

При встановленні даних про особу підсудної остання відмовилась відповідати на запитання щодо місця постійного проживання, зазначивши, що всі дані містяться в матеріалах кримінальної справи.

За адресою місця проживання підсудної судом направлялись листи, в тому числі копія обвинувального висновку, які були повернені поштовою установою до суду з відміткою за закінченням терміну зберігання.

Підсудна Тимошенко Ю.В. відмовляється надавати розписку про те, що вона повідомлена про дату, час і місце наступного судового засідання».

Аналіз зазначених обставин дає підстави для таких висновків:

Суддя Кірєєв Р.В. не навів жодного факту, жодної конкретної дії обвинуваченої (підсудної) Тимошенко Ю.В., які б згідно зі ст. 148 КПК України можна було б розцінювати як підставу для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (заміни підписки про невиїзд на взяття під варту).

Припущення про порушення порядку засідання, не виконання розпоряджень головуючого, прояв неповаги до учасників судового розгляду у висловах і поясненнях та інше не складають передбачених ст. 148 КПК України підстав для застосування (заміни) запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

З 20.04.11 і по теперішній час я у повному обсязі дотримуюсь вимог ст. 151 КПК України, вчасно з’являюсь на всі процесуальні дії та з’являлась на всі судові засідання. Всі дані щодо місця проживання (перебування або знаходження) містяться у матеріалах справи.

Обвинувальний висновок я отримала, що підтверджено матеріалами справи. Необхідність отримувати деякі листи поштою відсутня через те, що ці матеріали адвокати отримували безпосередньо в суді.

Повідомлення про дату, час і місце кожного судового засідання у моїй справі щоразу відомо не тільки мені і моїм захисникам, але через ЗМІ також і всім громадянам України та всім іноземним представництвам.

В постанові від 05.08.2011 року суддею Кірєєвим Р.В. зазначено: «В судове засідання 5 серпня 2011 року на 9 год. 00 хв. підсудна не з’явилась. Після перерви, оголошеної судом у зв’язку з неявкою підсудної в судове засідання, остання відмовилась повідомляти причини неявки в судове засідання».

Дана інформація не відповідає дійсності, є свідомо викривленою інформацією (перекручуванням фактів).

05.08.2011 р. я на автомобілі прямувала до Печерського районного суду м. Києва на засідання суду, що було призначено на 9 годин 00 хв. По дорозі, опинившись у автомобільному заторі, я терміново зателефонувала своєму захиснику–адвокатові Сухову Ю.М. і повідомила об’єктивну причину можливої короткострокової затримки. Адвокат-захисник Сухов Ю.М. невідкладно повідомив про ці обставини суд. Саме на цих підставах суддя і оголосив перерву на 30 хвилин.

У 9 год. 10 хв. я вже прибула до Печерського районного суду м. Києва і була готова взяти участь у судовому засіданні (що зафіксовано чисельними свідками та працівниками ЗМІ).

За час всіх судових засідань це єдиний випадок моєї короткострокової затримки у прибутті до суду, який стався через непередбачувані об’єктивні обставини (автомобільний затор) та який з фактичної сторони підтверджується, зокрема, моїм водієм та помічником. Таким чином, твердження суду про те, що я не з’явилась у судове засідання, не відповідає дійсності, оскільки я лише на короткий час запізнилась, про що належним чином повідомила суд через свого захисника і з обгрунтовністю цього клопотанням про перенесення засідання на 30 хвилин погодився суд, адже об’явив перерву до 9 год. 30 хв.

У постанові від 05.08.2011 р. суддя Кірєєв Р.В. посилається на тяжкість інкримінованого злочину, передбаченого ч.3 ст.365 КПК України. В разі пред’явлення надуманого обвинувачення немає сенсу вести мову про тяжкість. Але, абстрагуючись від обставин даної справи, слід звернути увагу на однозначні рішення Європейського суду з прав людини, в яких констатується, що сама по собі тяжкість інкримінованої статті кримінального закону не складає підстав для застосування взяття під варту.

Рішення про взяття мене під варту було прийнято судом на стадії судового слідства (допиту свідків). Дана справа слухається в суді з 24.06.2011 року по теперішній час і з огляду на об’єм її матеріалів (16 томів) буде слухатись ще тривалий час. Відтак, апеляційна перевірка законності постанови судді Печерського районного суду міста Києва від 05.08.2011 року щодо взяття мене під варту є цілком виправданим і належним засобом захисту моїх конституційних прав і свобод.

З початку застосування до мене запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, а саме з 20 квітня 2011 року я жодного разу не порушила обмеження щодо залишення місця свого проживання. Я не раз наголошувала у публічних виступах, що не маю наміру залишати країну, про що також свідчить моє повернення 25.03.2011 року із Брюсселя (Бельгія) після одного-єдиного дозволу слідчого за весь час слідства.

Мною не було пропущено жодного судового засідання, що тривають з 24.06.2011 р. практично щоденно від 8-ми до 12-ти годин на день, в тому числі і судові засідання, які проходили без участі захисту; мною готуються та подаються клопотання щодо суті розгляду справи, а саме прохання про виклик свідків, залучення доказів, проведення нових та повторних експертиз з метою усунення розбіжностей в матеріалах кримінальної справи, допиту експертів з метою роз’яснення та уточнення експертиз; я беру участь у всіх процесуальних діях під час судового слідства, а саме ставлю питання свідкам, висловлюю свою думку до порушених питань у судовому засіданні.

Тому є незрозумілим, на підставі чого суд дійшов такого висновку, що я «можу ухилитись від суду та виконання процесуальних рішень, свідомо затягую процес та перешкоджатиму встановленню істини у справі», якщо наведені мої дії навпаки свідчать, що я повністю сприяю суду у встановлені істини у даній справі.

Також є незрозумілим, які саме мої дії суд визнав такими, що свідчать про необхідність зміни запобіжного захисту. Вся постанова зведена до загальних фраз та витягів із статей КПК України без наведення чітких фактів для застосування найжорсткішого запобіжного заходу взяття під варту, а також яким чином такий запобіжний захід допоможе встановити істину у справі, хоча саме цього вимагає законодавець у ст. 165-1 КПК України, яка регулює порядок складання та винесення постанови про зміну запобіжного заходу.

Так, за весь час судового слідства я намагалася відстояти свої фундаментальні права, а саме на забезпечення захисту, на відкритість і гласність судового процесу, на ознайомлення з матеріалами справи, право висловлювати свої міркування з будь-якого питання у судовому процесі та ставити запитання свідкам, право подавати та витребувати докази, право на подання про виклик свідків, право робити заяви на дії головуючого.

Натомість подані ще під час досудового слідства клопотання, а також значна кількість поданих під час судового слідства клопотань про виклик експертів, про проведення нових експертиз, про витребування доказів судом на сьогоднішній день не розглянуті та повністю ігноруються. Наприклад, із 20-ти заявлених свідків з боку захисту задоволено у залученні до справи у якості свідків тільки троє осіб поряд з тим, що з боку обвинувачення було заявлено та допитано більше 30 свідків.

Тому вжиття до мене запобіжного заходу у вигляді взяття під варту через нібито зловживання своїм правом на захист, погану поведінку та запізнення на судове засідання 05.08.2011 р., безумовно, є необґрунтованим, безпідставним та незаконним.

Я не могла зловживати правом на захист, оскільки, як вбачається з наведеного вище, цього права була позбавлена ще на початку судового слідства такими діями суду, як ненадання часу на ознайомлення з матеріалами справи та підготовки стратегії захисту, усунення захисника, недопуск обраних мною захисників, ненадання часу для пошуку захисників, слухання справи без участі захисту, незалучення наданих мною доказів, відмова у виклику вказаних мною свідків, ігнорування моїх клопотань, поданих під час досудового та судового слідства.

Щодо моєї начебто неналежної поведінки як підстави зміни запобіжного заходу, вважаю за необхідне наголосити на такому.

В КПК України відсутня норма, яка дозволяє змінити запобіжний захід із підписки про невиїзд на арешт за ту чи іншу поведінку в залі суду.

Так, у постанові судді Кірєєва Р.В. однією із підстав зміни запобіжного заходу визначено, що «підсудна системно порушує порядок засідання, не виконує розпоряджень головуючого», при цьому не вказано жодної конкретної дії чи конкретного розпорядження головуючого, яке не було мною виконано.

Якщо навіть погодитись з необґрунтованим висновком суду про мою начебто неналежну поведінку, то законодавець передбачив інші заходи за порушення порядку в залі судового засідання. Суд мав би застосувати заходи, які чітко передбачені у ст. 272 КПК України та які встановленні законодавцем саме для такого випадку.

КПК України не передбачає застосування взяття під варту за неналежну поведінку у суді, тому така абсурдна мотивація суду застосування даного запобіжного заходу Є КРИЧУЩЕ НЕСПРАВЕДЛИВОЮ, НЕЗАКОННОЮ ТА ТАКОЮ, ЩО ЗАСТОСОВАНА СУДДЕЮ ВНАСЛІДОК СУДДІВСЬКОГО СВАВВІЛЯ УПРОДОВЖ УСЬОГО СУДОВОГО ПРОЦЕСУ.

Моя поведінка у судовому засіданні 05.08.2011 р. інколи була емоційною, але повною мірою відповідала вимогам КПК України. Жодних фактичних підстав для мого видалення із зали не було, що, окрім іншого, підтверджується репліками головуючого у справі судді Кірєєва Р.В., його рішеннями, виступами учасників процесу та зафіксовано у протоколі судового засідання (аудіозапису). Окрім того, це може бути підтверджено чисельними свідками, що були присутні у залі судового засіданні у якості публіки.

Згідно статті 148 КПК України визначено загальне правило вжиття запобіжних заходів. Запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Не є порушенням порядку судового засідання те, що я усіма доступними законними методами захищаю свої права, тим більше в політичному процесі, де мене було позбавлено права на належний захист юридичними методами.

Суддя Кірєєв Р.В. у судових засіданнях здійснює численні процедурні, організаційні порушення, не кажучи вже про відверте потурання й довільне трактування норм Кримінально-процесуального кодексу й навіть Конституції України, а також фактично застосовує силові та репресивні дії до мене та присутніх у заді суду, порушуючи як національне законодавство, так і міжнародні акти.

Щодо моїх висловлювань, які суд вважає, що вони свідчать про зневагу до суду, то слід наголосити на тому, що згідно моніторингу Інституту соціології НАН України, оприлюдненого в липні 2011 року Іриною Бекешкіною, рівень довіри наших громадян до прокуратури і судів за минулий рік упав більш як на 15%. Сьогодні недовіра до прокуратури 67%, а до судів ще більше — 69%. Це є загальновідомий факт, який не потребує доказування.

Я в даному випадку просто солідарна з майже 70% громадян країни.

Вважаю, що матеріали справи, зокрема, протоколи судового засідання, свідчать про відсутність намагання саме суду встановити істину у справі та розібратися в першопричинах, які призвели до підписання газових угод. Будь-яке питання про РосУкрЕнерго, яке фігурує в матеріалах справи, зокрема, згадується в експертизах, обвинувальному висновку, в протоколах виїмки документів, чомусь викликає в прокурорів та судді негативну реакцію та повне заперечення порушувати таке питання перед свідками. І мабуть не випадково мене арештували саме після чергових спроб поставити запитання про «РосУкрЕнерго» та нанесення цією структурою збитків державі, цього разу Прем’єр-Міністру Миколі Азарову.

Весь судовий процес зведено до обговорення технічних питань прийняття та оформлення управлінських рішень Прем’єр-Міністра України 2009 року.

Статті Кримінального кодексу щодо перевищення службових повноважень і зловживання службовим становищем — це абстрактна форма, і треба мати докази, що дії, які були вчинені, є кримінально-караними. Досі ні в обвинуваченні, ні в ході процесу жодного разу не прозвучало, які саме кримінально-карані дії були вчинені мною. Про притягнення завідомо невинуватої особи до відповідальності свідчить те, що суд до цього часу у порушення ст. 298 КПК України не зміг пояснити суті обвинувачення та чітко вказати, в чому мене обвинувачують.

Необґрунтоване, безпідставне застосування до мене запобіжного заходу взяття від варту підтверджує тільки неспроможність обвинувачення та суду довести мою вину в плані доказової бази, проводячи судовий процес відкрито із застосуванням принципу змагальності. На фоні недоведеної вини арешт, тобто застосування сили, свідчить тільки про намагання сторони обвинувачення вчиняти тиск — як на мене, так і на подальший хід справи — з метою отримання бажаного результату для обвинувачення.

Отже, резюмуючи всі наведені обставини у постанові суду від 05.08.2011р. та дії суду із незаконного застосування запобіжного заходу стверджую, що суд порушує статтю (1), а, b с) п. (3) статті 2, статтю 7, статтю 9, п. (1), п. (2) статті 14, п. (1), п. (2) статті 19, статтю 26 Пакту про громадянські та політичні права, що чітко свідчить про упередженість суду та нехтування основними правами людини, затвердженими міжнародними актами, такими як:

— право на ефективний засіб правового захисту;

— право на недоторканність людської гідності та недопустимість її приниження;

— право на свободу та особисту недоторканність;

— право на рівність перед законом і судом;

— право на безперешкодне вираження своїх поглядів;

— право на звільнення у разі незаконного затримання.

Враховуючи викладене, вважаю, що вказана постанова є безпрецедентним випадком в судочинстві щодо застосування запобіжного заходу взяття під варту на підставі того, що підсудна запізнилася на судове засідання, ставить питання свідкам та емоційно висловлюється.

Дана постанова є прикладом непропорційного та надмірно радикального застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту з явним порушенням вимог справедливої процедури.

Порядок апеляційного оскарження рішення суду про взяття під варту (заміну підписки про невиїзд на взяття під варту) передбачено п.3 ч.2 ст.347, ст. 382, ч.8 ст. 165-2 КПК України. Натомість в оскаржуваній постанові від 05.08.2011 р. у справі №1-657/2011 судом помилково зазначено, що дане рішення окремому оскарженню не підлягає.

Дана позиція суду є принципово невірною, вона суперечить ст.ст. 3, 8, 21, 22, 28, 29, 55, 63, пп. 1, 4, 6, 8 ч.3 ст.129 Конституції України.

Кожна особа вважається невинуватою у вчинені злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (ч.1 ст.62 Конституції України).

Моя вина не тільки не доведена, але мені до цього моменту не роз’яснено те, в чому ж я обвинувачуюсь.

Вважаю, що визначене судом обмеження щодо оскарження завідомо неправосудного рішення повністю нівелює інститут гарантування прав та свобод людини та громадянина, що закріплений нормами прямої дії — Конституцією України та нормами міжнародного законодавства, обов’язковість дотримання яких взяла на себе України.

Відповідно до ст. 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який домінує при застосуванні норм закону. Право на судовий захист прав і свобод людини гарантоване статтями 55 та 129 Конституції України, при цьому ст. 22 та ст. 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані чи обмежені та не є вичерпними.

В ст. 9 чинної Конституції та ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» закріплене положення про те, що міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а також передбачено, що якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід’ємною частиною національного законодавства, кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов’язків або при висуненні проти нього будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий судовий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Однією з основних складових у системі справедливого судочинства є доступ до суду, у тому числі до апеляційного суду.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний захист прав у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які діяли як офіційні особи.

При винесенні оскаржуваного рішення від 05.08.2011 р. суд керувався, зокрема, наступними статтями, а саме ст.ст. 148, 149, 150, 155, 165-1, 165-2, 273, 274 КПК України.

Висновок суду щодо заборони окремого оскарження постанови суду про зміну обраного запобіжного заходу жодним чином не обґрунтований у зазначеній постанові, є безпідставним, а як наслідок судове рішення, яке прийняте від імені України, не відповідає критерію законності та обґрунтованості.

Позбавлення мене можливості оскаржити незаконне судове рішення, яке порушує фундаментальне право людини – право на свободу, порушує справедливий баланс, що повинен підтримуватися державою з метою забезпечення виконання Конвенції, яка передбачає і гарантує практичний і ефективний судовий захист порушеного права незалежно від якості національного закону, який, не виключно, може бути нечітким, суперечливим або таким, що містить прогалини.

В даному конкретному випадку головуючий суддя Кірєєв Р.В., забороняючи оскарження рішення суду, перешкоджає подальшому провадженню у справі, не дає можливості перевірити законність та обґрунтованість судового рішення судом вищестоящої інстанції, тобто в апеляційному порядку, що є неприпустимим.

Стаття 13 Конвенції гарантує наявність у внутрішній правовій системі засобів захисту, що дають змогу забезпечувати права і свободи згідно з Конвенцією в тому розумінні, в якому вони в ній закріплені. Зазначена правова норма вимагає наявності національного засобу правового захисту, в зв’язку з чим компетентна національна інстанція наділена правом розглянути скаргу з посиланням в тому числі на Конвенцію, задовольнивши її в належних випадках.

Таким чином, порядок оскарження рішення суду про взяття під варту (про заміну підписки про невиїзд на взяття під варту) передбачений п.3 ч.2 ст. 347, ст.. 382, ч.8 ст. 165-2 КПК України, що повною мірою відповідає вимогам ст. ст. 3, 8, 19, 29, 55, 129 та інші статтям Конституції України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 3, 8, 21, 22, 28, 29, 55, 129 Конституції України, ст.ст. 165, 165-1, ч.8 ст. 165-2, п.3 ч.2 ст. 347, п.12 ст. 348, 382 КПК України, прошу суд:

1. Прийняти до розгляду вказану апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження.

2. Скасувати постанову Печерського районного суду м. Києва від 05.08.2011р. про зміну обраного запобіжного заходу як необґрунтовану та незаконну.

Ю.В. Тимошенко»

——————————————————————————————————————————————————————

ВНИМАНИЕ НАШ   ОПРОС !

Как вы считаете, кто дал команду арестовать Тимошенко: ?

Просмотреть результаты

Загрузка ... Загрузка ...

55 Responses to Апелляционная жалоба Тимошенко на арест. Текст и анализ

  1. Лариса:

    Здравствуйте , Лев ! Что Вы думаете об этом .
    Цитата из судебного заседания 08.08 .20011
    Депутата Кармазина — Кирееву :
    » Я працюю першим заступником голови комітету » З питань правосуддя » ,Ваша честь ! Відповідаю в комітеті за звільнення суддів .І сьогодні ,оскільки голова комітету знаходиться у відпустці , а я тут на роботі , то я прийшов подивитись як здійснюється правосуддя , в з ‘язку з скаргами громадян ,які можу долучити до судового засідання ,якщо Ваша честь захоче .Але вони вимагають від мене реакції .»
    Что касается опроса — меня это тоже удивило .Хотя ,лично мне это показалось логичным .Ведь не для кого не секрет ,что против Тимошенко работает целая команда 🙂

    Ответить

    Лариса Отвечает:

    Ошибочка 🙂 — 2011 год . Как-то невзначай меня в далёкое будущее занесло .Не дай Бог ,судебное разбирательство так на долго затянется 🙂

    Ответить

    Александр71 Отвечает:

    А Родиончик еще не пожизненный ,ему по барабану)))а к тому времени когда ему на бестроково будет идти Кармазина в ВР не будет))),да и сейчас процедура такая,что комитеты не проходят,просто в ВР кнопкодавы 226 голосов нажали все готов

    Ответить

    jamper Отвечает:

    Доброго здоровья всем!
    Вот уважаемый Александр поднял животрепещащую тему о честности политиков.
    Согласен с Вами.
    Но ведь и судьи тоже не святые,о чем говорят опросы(многолетние)народа,который ох как не желает иметь дела с этими его представителями.
    Вот что касается кнопкодавов.
    Я готов Вам заявить о ПРЕСТУПЛЕНИИ.

    Ответить

    пан Юрек Отвечает:

    В отношении кнопкодавов я с вами полностью согласен. В зале ВР реально чуть более 100 депутатов, карточек зарегистрировано более 270 и «принимают законы». Неоднократно это показывают по ТВ. Высказывания же оппозиции по этому поводу как то не получили общественного резонанса…

    Ответить

    Александр71 Отвечает:

    Уважаемый jamper ! к сожалению с заявлением о преступлении это не сюда,а к чекистам или в прокуратуру или на худой конец к ментам,толку то здесь обсуждать…

    Ответить

    jamper Отвечает:

    Доброго дня!
    А как Вы считаете,найдется там хоть один смельчак?)))

    Ответить

    Александр71 Отвечает:

    Ну не знаю,смотря же какие факты,Вы подайте ,а если откажут,обжалуете.

    Ответить

  2. Александр78:

    Кстати Тимошенко и не собирается менять свою линию поведения в суде.
    После принятия такой жалобы и ее удовлетворения, апелляционный суд в своем решении должен подтвердить нарушения, допущенные судьей, и возвратить его для рассмотрения новому составу.
    Кстати по поводу «духа закона» — во время президентства Ющенко позитивизм гулял дальше некуда, при этом юристы выворачивали наизнанку нормы права, трактуя как им пожелается в «духе закона». Господин министр юстици Онищук позволил себе уникальное высказывание, что «если решение суда незаконно и не соответствует духу закона, то его можно и не выполнять».

    Ответить

    Александр71 Отвечает:

    Совершенно верно и нынешняя подсудимая тоже так говорила про решения судов,неважно какие они были …Кстати на моей памяти первый был их команды,»этот» у которого руки ничого не крали и которому газ вонял))) Когда ВСУ его Президентом сделал,он говорил что это верховенство права и так далее,спустя несколько месяцев он уволил ,находящегося на больничном губерантора Киевской области,Жовтяка по моему,ессно все суды,в том числе и ВСУ подтвердили незаконность увольнения и он тогда начал на всех экранах кричать,что это цирк!!!Так что вот вам и позитивизм и нигилизм вместе взятые!!!вообще до 2005г про суды можно было прочитать только в записках Мельниченко,а с 2005г понеслась вся грязь…

    Ответить

    Николай Отвечает:

    Уважаемый Александр, нынешняя подсудимая так действительно говорила, но не о всех решениях судов, а лишь о тех, которые очевидным образом противоречат Закону. Закон-то априори предполагает, что подобных судебных решений быть не может; но как быть, если они есть? Не выполнять решение суда — нарушение Закона. Выполнять — опять нарушение Закона. Где выход?

    Ответить

    Александр71 Отвечает:

    Не соглашусь с Вами уважаемый Николай!извините ,но кто такие Тимошенко,Азаров,Ющенко,Янукович что бы говорить что решение суда незаконное?!! законно-незаконно может сказать только суд!!!иначе зачем вообще разделение властей и судебная власть?пусть премьеры их оценивают по своему собственному усмотрению)))считают они что незаконное,пожалуйста обжалуйте,есть апелляционная и кассационная инстанция,подтвердили они что все правильно,извините выполняйте.Считаете или знаете что судья злоупотребил при вынесении решения?пожалуйста к ответственности судью,инструменты есть,чекисты не спят и все про всех знают)))Другого пути,если уж и говорить о каком то правовом государстве просто нет.Кстати Николай,я Ваш настрой примерно понял,я так понимаю что Вы считаете,что хотя и Тимошенко не без греха,все таки лучше чем остальные.Примерно по такой логике меня уговаривали в 90е голосовать за Кучму,мол всяко лучше чем Тимошенко)))Я с этим не согласен сейчас.Голосовать нужно за тех, по ком действительно видно что честный человек,а то получается что в декларации 0,а на деле особняки и Луи Виттон каждый день разный,ну это я образно))) Хотя почему образно? Вот Тимошенко на допросе Азарову упрекнула,про его сына и славнозвистный фонд «Профессионал» куда они с середины 90х огромное бабло сливали.Спрашивается она что об этом узнала только в 2011г?!нет знали они все и давно.Почему же в 2005г они с Юрой не щиманули этот фонд вместе с сыном и Азаровым?Ющенко не давал? НЕТ!потому что у самих такие же фонды и такие же способы добывания денег,пол крайнее мере у того же Юры с Юлей точно.Поэтому не думаю что это те политики,за которого стоит драть глотку.Я вот в свое время наблюдал за Гриценко,демагогии у него конечно многовато,но все таки видно что более менее честный человек,хотя бы по тому же имуществу и делам его в МО,хотя тоже на грантах США сидел,а может и сидит)))…Вообщем я сейчас не вижу ни одного человека за которого можно было бы голосовать…

    Ответить

    Александр71 Отвечает:

    пардон описка с Кучмой,»лучше чем Симоненко)))

    Ответить

    Николай Отвечает:

    Уважаемый Александр, я, разумеется, не покушаюсь на Ваше право считать, что на сегодня в стране нет достойных политиков. Скорее всего Вы правы. Но хотим мы того или нет, кто-то из них оказывается во главе страны. Посему вопрос стоит так: или мы выберем лучшего (с нашей точки зрения) из них, или это сделает кто-то другой. Правильно Вы поняли мой настрой. Только выводы мы с Вами делаем разные, но так ведь на то и демократия. 🙂

    Касательно решений судов: в ПРАВОВОМ государстве вообще не может возникнуть вопрос об их исполнении или неисполнении. Но там и явных противоречий не бывает. Давайте не будем прикидываться, что Украина — правовое государство. Кода решение суда вступает в противоречие с императивным требованием Закона, причем столь явно, что это ясно и не юристу, то как быть? И кто такой судья, чтобы требования законов изменять? Нет у него таких полномочий. Давайте немножко поутрируем и представим себе, что некий судья принял решение обязать гражданина А убить гражданина Б. И гражданин А исполнил это решение. По-Вашему получается, что гражданин А прав, а нормы Конституции побоку.

    Ответить

    Александр71 Отвечает:

    Ну за политиков вроде разобрались))) (до речи как тут вставлять можно смайлик?)
    Касательно решений судов,насколько я помню Ющенко возмущался решением суда о восстановление Жовтяка в должности,а любой студент-третьекурсник подтвердит,что человека находящегося на больничном увольнять НИЗЗЯ! но он же думал что он мессия,ему можно все.Юля говорила про решения судов,которыми «дочки» предприятий с иностранными инвестициями освобождались от уплаты НДС и ввозных пошлин,такое право им гарантировал Закон от 1992г «О предприятиях с иностранными инвестициями» по моему или как то так,лень искать)))там ситуация досточно неоднозначная,честно говоря сейчас даже не знаю какая позиция высших судов по этому поводу,ну это неважно.Даже если она и считала так,потому что ессно ей как премьеру нужен был бюджет,в СМИ она об этом НЕ ДОЛЖНА была говорить!потому что такими заявлениями она ставила под сомнения действия другой ветви власти.Они с Ющенко этого не понимали,привыкли друг друга грязью поливать ,так и тут.Те же ПР вспомните когда закрывали Колесникова,Тихонова,Кушнарева и др.вспомните ,они разве хоть слова про суд сказали? нет.Хотя они также знали что все там не в их пользу.Так что мое мнение,что вот в том числе и такая их позиция привела к тому результату,который мы сейчас имеем.

    Ответить

    Николай Отвечает:

    Уважаемый Александр, смайлик вставить просто: двоеточие и закрывающаяся круглая скобка без пробела как отдельное слово. Касательно екс-Президента и заявлений Юли — полностью с Вами согласен. По ющу — он был однозначно не прав, с Юлей посложнее, но следовало судиться, а не заявления для СМИ делать. Не ангелы они, никуда не денешься. И доля их вины (особенно екс-Президента, в силу его полномочий на тот момент) в нынешнем результате несомненно есть.

    Ответить

    Александр71 Отвечает:

    Ну наконец то мы достигли единого мнения:)

    Ответить

    Александр71 Отвечает:

    забыл сказать,почитайте уважаемый Николай статью на ЛБ Татьяны Чорновил!очень правильно на мой взгляд,я с ней полностью согласен
    http://lb.ua/news/2011/08/10/109807_CHomu_Timoshenko_ne_sudyat_za_Lui_.html#comm-604834

    Ответить

    Николай Отвечает:

    Уважаемый Александр, спасибо за ссылку. Там не все бесспорно: например, ни Премьер, ни «могучая фракция» ничего не могли сделать, если большинство ВР было не на их стороне. Но что несомненно — ЮВТ отнюдь не такая «святая», какой хочет выглядеть. В то же время она все же не покупала за наши деньги самолеты, вертолеты и дворцы. Вот и получается, как я уже говорил, «лучшая из худших». И коль скоро мне самому не грозит стать Президентом Украины, то приходится выбирать лучшего (на мой взгляд) из реальных кандидатов.

    Ответить

    Николай Отвечает:

    Ну вот и славненько. А двоеточие со скобкой без пробела внутри, но с пробелами по бокам, т.е. не так:), а вот так: 🙂

    Ответить

    Андрей Отвечает:

    Александр, здравствуйте. Вы, явно, неглупый человек, и поэтому поверхностность ряда Ваших суждений, высказанных в этом топике, просто ставит меня в тупик.
    Например, относительно фонда «Профессионал» Азарова и якобы таких же фондов ЮВТ и Луценко — просто БРЕД (сорри). Отличие именно в том, сто по Профессионалу еть факты, говорящие о том, какие объекты как изымались у владельцев, что с ними происходило и как они вдруг оказались в собственности фирм с одними учредителями и одним юрадресом, прямо привязанных к Аазарову и его сыну.
    Так же и по межгорью, сухолучью, новому зданию печерского суда и др. объектам ЯВФ.
    Пока все силы ГПУ, МВД и СБУ оказались не в состоянии найти ничего подобного на ЮВТ или Луцика, и не потому, что плохо искали. Кроме шуб 15-летней давности ничего не нарыли. Или Вы думаетет, что Р.Кузьмин покрывает ЮВТ из чисто самаритянских побуждений?:)))))
    Я не фанат ЮВТ, и претензий к ней могу высказать побольше (думаю), чем Вы, только по другим статьям. Но нужно признать, что реальная жизнь почти никогда не дает нам выбора между хорошим и очень хорошим, и способность анализировать и делать выбор отличает людей зрелых от юношей пылких:))

    Ответить

  3. Лев Ходаковский:

    И еще …о какой букве закона можно говорить, когда например судья говорит: «…что вы мне её тычите … о Конституции можете разглагольствовать на митинге за пределами суда…» а ведь это сплошь и рядом …. тут и не буквы и не духа …а одно самодурство ….

    Ответить

    Александр71 Отвечает:

    Не ожидал что не спите Лев)))Доброй ночи!или Вы меня неправильно поняли,или я неправильно Вас понял в статье.Что значит дух закона? закон можно принять какой угодно,завтра большинством примут закон что всех рыжих и хромых на 15 лет сажать)))это будет по духу закона?ведь он есть такой закон? ну условно говоря?ну это риторика..)))
    а в нашем случае,копья ломаються о чем? что несправедливый процесс над Тимошенко..сразу повторюсь,я ранее уже говорил,что обвинения мягко говоря «нелепые» ,с ущербом полная неясность,мотив какой то непонятненький и т.д. и т.п.ну это так сказать суть дела,а суть процесса?думаю Вы согласитесь что она таки злоупотребляла своими правами ? был ли у нее другой выход? как у политика думаю нет,она знает что на всех инстанциях она «заказана»..но это разве повод показывать свое неуважение к суду?наверное многие посчитают что я необъективен,но лично я бы ее удалил после того как она отказалась бы отвечать на вопрос о своих анкетных данных,не из за какой то личной неприязни как тут некоторые могут подумать ,нет …просто порядок такой в суде,другого нет ни в нашем суде ,ни в Гаагском трибунале,ни в Европейском суде по правам человека,а то многие думают ,что раз Юля,то можно все…нет уважаемые это не так, дальше …безусловно подсудимая Тимошенко избрала себе такой метод защиты,ЭТО ЕЕ НЕОТЪЕМЛИМОЕ ПРАВО!!!НО ТАКОЕ ЖЕ ПРАВО У СУДА ЕСТЬ РЕАГИРОВАТЬ СОГЛАСНО ЗАКОНУ!!!правильно ли поступил Киреев? ну мое имхо 90 на 10% что неправильно,в 1ю очередь потому что тот бардак ,который он сам допустил (разговоры того же Азарова с Тимошенко) это его конкретный пробел…пусть он неправ на 100%,Бог ему судья или апелляция))) но подошли к самому главному!Это его процесс и он несет за него ответственность,в том числе и уголовную,он принял решение(будем считать что он) и что дальше? когда апелляция и кассация должны сказать прав он или не прав? ТОЛЬКО ПОСЛЕ ВЫНЕСЕНИЯ ОКОНЧАТЕЛЬНОГО РЕШЕНИЯ…РАЗВЕ Я НЕ ПРАВ ЛЕВ? как иначе? пусть довлеет все время апелляция над судом 1й инстанции? а представЬте ситуацию,когда по изнасилованию Вы представляете потерпевшую несовершеннолетнюю,а подсудимый все время в зале на нее зыркает вместе с друзьями,запугивает всевозможными методами,судья закрывает подонка,вы в ладоши хлопаете,а апелляция отменяет,дескать нет оснований,признайтесь честно ЧТО ВЫ СКАЖЕТЕ?
    И напоследок..Уважаемый Лев! все таки я не пойму ,какая статья Конвенции здесь нарушена и есть ли по такому поводу решение Высокого Суда?…

    Ответить

    Лев Ходаковский Отвечает:

    Александр здравствуйте … да тему мы задели 🙂 можно сказать краеугольную 🙂 В этой теме , практически все наши проблемы судопроизводства и отличие нашего законодательства … от той же Конвенции. К сожалению сейчас ограничен временем (допечатываю документы на процесс и буду бежать) но после обеда постараюсь высказать свою точку зрения на все ваши вопросы. Тема очень интересна …

    Ответить

  4. Лев Ходаковский:

    Александр … юридический позитивизм в украинском судопроизводстве … явление еще с советских времен … всем известно об негласном обвинительном уклоне следствия и суда … а в гласном законе презумпция невиновности. Точно также и буква и дух закона. ЕСПЧ идет по духу закона в защиту человека … а национальные правовые нормы в защиту собственной бюрократической системы,основанной именно на букве закона … И как говорил Козьма Прутков: «Зреть нужно в корень» 🙂 …. т.е. ради чего и для кого все эти законы … ради человека и для человека …. это и есть дух закона … 🙂

    Ответить

  5. Александр71:

    Ну не знаю господа…я признаться разочарован…во 1х:Уважаемый Лев что значит дух закона?!!!извините меня учили в институте по другому,что важнее право или закон?Петришин такой был профессор…как нам жизнь показывает закон эти покидьки-депутаты могут принять какой угодно закон ,отсюда вывод — какой вы все ждете «дух закона»?))) того которых приняли коррумпированные депутаты?)))ну ну…давайте дальше..вот уже третьи сутки разговариваем за ЕСПЧ,уже на зубах сидит,ну а кто нашел хоть один прецендент,где есть решение Суда,в котором говориться что нарушение такой то статьи Конвенции,не дали обжаловать то то и то то?задержание ил арест?…ну о чем мы говорим?есть принцип один : независимость суда (в данном случае 1й инстанции)
    Уважаемый Лев! ну в чем «прелесть» этой апелляции? что там указаны статистические данные по «лохторату»?)))ей Богу,там одна вода,плюс этот «двоечник» Сухов написал о нарушении судьей материального права)))) не подскажете где его Киреев применил это самое материальное право при вынесении постановления об изменении меры пресечения…))))? ну честно ,аж смешно,при таких денюжках,такая защита….

    Ответить

  6. spravedlivost:

    А мне апелляция понравилась. Да, согласна — можно было практику ЕСПЧ добавить. Но ведь очевидно, что в данном случае «голосуй — не голосуй все равно получишь… шайбу». Как ни пиши, а решение будет приниматься никак не в нарадчей… Добавить практику ЕСПЧ можно и не посредственно при подачи жалобы в ЕСПЧ.
    Соглашусь, что добавление практики ЕСПЧ ставит в тупик многих судей и ИНОГДА может стать решающим фактором. И у меня такие примеры были неоднократно. Но это ИНОГДА — это когда нет прямого жесткого указания или «заинтере$ованно€ти» судьи. Если же указанные факторы имеют место быть, то судья говорит: «Ну вот в ЕСПЧ об этом и расскажите».
    Думаю, что ЮВТ в ближайшее время отпустят т.к. каждый день автозаку кататься по Крещатику в сопровождении тройного кольца «Беркута» — это весьма проблематично, да и реакция Запада весьма показательна.

    Ответить

    Лев Ходаковский Отвечает:

    А я не говорю что она мне не нравится … мне она тоже понравилась … неплохой стиль изложения, обстоятельно все описано … но не хватает одной единственной специи … перчинки от ЕСПЧ 🙂 И сила этой перчинки … в ее международной понятности ДЛЯ ВСЕГО МИРА … а плевать на весь мир … Янукович пока еще не готов …а значит и Киреев получил бы сверху команду «фу». 🙂 Вот вам мог быть и результат. Конечно могли бы и протупить … но шанс был и еще пока остается …

    Ответить

    Николай Отвечает:

    Плевать на весь мир он не готов. Но может ли он понять, что происходит? Едва ли, он для этого слишком «умен». А желание «шоб Вона сидела» так остро…

    Ответить

  7. Лариса:

    Здравствуйте ,уважаемый Лев ! Мне хотелось бы услышать Ваше мнение о нынешней защите Тимошенко ,в лице Сухова . Его ошибки ,недоработки ,если они есть .Его сильные стороны ,правильные шаги . Буду благодарна за ответ .

    Ответить

    Лев Ходаковский Отвечает:

    Здравствуйте Лариса. Сначала хотел поделиться своим удивлением, что предложенный вами раздел голосования … вышел на второе место. Честно говоря мне этот вариант даже в голову не приходил …. а он второй по популярности 🙂 Очередное подтверждение пословицы «Век живи, век учись».
    Пока нынешняя защита Тимошенко, выглядит неплохо, но у нее (него — Сухова) какой то вычурный академическо-классический стиль. Этот вывод я делаю из того, что часть документов он ссылался на местных светил юриспруденции (в частности на ректора юрфака КНУ — Скопенко) … и та же апелляционная жалоба составлена в этом же стиле … т.е. такой добротный и классический VIP-адвокат.
    По ведению им процесса … мне сложно говорить (так как для этого нужно было бы видеть его в процессе) … но в общем чувствуется, что у него нет особой практики участия в «беспредельных» процессах … и как мне кажется это его первый опыт подобных дел …. Но я могу ошибаться …(это всего лишь мои впечатления)

    Ответить

    Лев Ходаковский Отвечает:

    А основной недостаток … пока один не использование практики ЕСПЧ.

    Ответить

  8. jamper:

    Лев!
    А почему ВСЮ не реагирует на нарушения судьи?
    Они ведь имею право?

    Ответить

    Лев Ходаковский Отвечает:

    Ну во-первых, это не функция ВРЮ ( закон отдал районных судей … на рассмотрение в КДКС)
    Во-вторых, КДКС может рассмотреть нарушения судьи … только после окончания судебного процесса и вступления его решения в силу…
    В-третьих, судья Киреев, этого не боится … что означает что ему дали какие то гарантии касательно такой ответственности …

    Ответить

    jamper Отвечает:

    Вы знаете,мне он уже напоминает камикадзе.
    Или его изолируют от прессы и инета?

    Ответить

  9. jamper:

    Лев!
    ефрейтор родя(андрюша) исполнители.
    Все решится после встречи в Сочи))))

    Ответить

    Лев Ходаковский Отвечает:

    Может быть … уже якобы прозвучала информация от людей близких к ВРЮ .. что Тимошенко будет освобождена в ближайшие дни … посмотрим …

    Ответить

    jamper Отвечает:

    И думаю что и роде дадут дембель)

    Ответить

  10. Николай:

    Уважаемый Лев, обоснование «через ЕСПЧ» было бы, видимо, лучше с точки зрения будущего рассмотрения в ЕСПЧ, но и только. Видать, не доработали «более 15 защитников», и меня это, увы, совершенно не удивляет. Но ничего фатального в этой жалобе нет: в Украине все равно не судьям решение по этому делу принимать. Так что как ее не напиши — результат в Аппеляции от этого не зависит. Лишь форма отказа поменяется. Причем нелогичен он будет в любом случае.

    Ответить

    Лев Ходаковский Отвечает:

    Что самое интересное … при хорошо сложенной жалобе … мог бы быть результат. Дело в том, что у этой жалобы есть так называемый и «политический подтекст» … если будет «нечем крыть» и глупость будет очевидна для европейских и прочих наблюдателей … то плюя на решения ЕСПЧ в открытую !!! … ха-ха 2 раза … я так думаю, что тут и тот же Портнов бы задумался … :)… но может быть я и заблуждаюсь. Хотя я знаю, что апелляционный суд Киева … это вам не уровень районного суда … Кстати тот же Замковенко об этом же говорил. Конечно … это не значит, что не было бы админресурса в этом вопросе … но вопрос неоднозначен … И обратите внимание, что и Александр при обсуждении о применении моментов с ЕСПЧ, в такой жалобе … также не был категоричен, как при обычной классической схеме. Конечно … эта апелляционная жалоба Тимошенко не носит фатального характера … но желательно бы готовить такие документы тщательнее … 🙂

    Ответить

    Николай Отвечает:

    Уважаемый Лев, на сегодня некому там тщательнее. Они и так неплохо сделали, как для своего уровня. А что касается результата — тут даже сам Бог мог бы получить его только «силовым методом». 🙂 Наша доблесная Фемида наштамповала за последнее время столько абсолютно идиотских и ничего общего с юриспруденцией не имеющих решений на самом высоком уровне, что «одним больше, одним меньше, — никто и не заметит».

    Ответить

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code