Tag Archives: Арест Тимошенко

Апелляционная жалоба Тимошенко на арест. Текст и анализ

Вчера вечером смотря телепередачу на ТВі  посвященную этой проблематике, особо обратил внимание  на выступление экс-председателя Печерского суда Киева, Николая Замковенко. Обычно его выступления носили определенный эпатажный характер. Но в этот раз он меня удивил, полным отсутствием эпатажа. И даже наоборот, как мне показалось, он говорил уж очень сдержано и с намеками которые могли понять только юристы.  Так на вопрос телеведущего, о возможности обжалования в апелляционном порядке, данного постановления судьи Киреева,   Николай Замковенеко  ответил не так утвердительно как это написано в этом же постановлении, и как утверждает прокурор Фролова. В его ответе, прозвучали нотки сомнения, с  легким упоминанием Конвенции  и практики ЕСПЧ. При этом он намекнул, что много будет зависеть от того как будет написана сама апелляционная жалоба.  Не знаю обратила ли достаточное  внимание на эти его слова наша юридическая общественность, но знаю одно что тот кто писал апелляционную жалобу для Тимошенко, точно не обратил внимания на этот намек-подсказку Николая Замковенко. Если читатели сайта помнят, то мы уже обсуждали в предыдущей статье  теоретические и практические вопросы принятия, или не принятия такой апелляционной жалобы, апелляционным судом г. Киева.  Так  например судьи, которые принимали  участие в этом обсуждении, очень хорошо и доходчиво аргументировали  свою точку зрения касательно этой проблематики. В основе ее лежит не принятие положений изложенных в ст. 165-2 УПК, так как эта норма регулирует только арест на стадии досудебного следствия, а в случае изменения меры пресечения в ходе судебного заседания она не действует, так как в этом случае будет явное  нарушение принципа независимости судей.   Основа такого  аргументирования, сводится к существующей в Украине ( по определению Александра Костенко)  судебной   доктрине, которая называется «юридическим позитивизмом». Суть ее заключается в том, что источником права признается «буква» закона, а не его «дух». Такой подход оправдывает любые манипуляции «буквой» закона, направленные на искажение его «духа». В соответствии с ним, манипулируя «буквой» закона, можно обосновать легитимность любого произвола или любое искажение истины.

Вместе с тем,  следует отметить, что противодействовать доктрине «юридического позитивизма» крайне сложно. И это обусловлено теми традициями которые сложились и поддерживаются в судейском сообществе еще с советских времен. Единственная правовая возможность бороться с доктриной  «юридического позитивизма» это использование в качестве аргументации, положений Конвенции и практики ЕСПЧ… Другого пути просто — НЕТ !

Теперь давайте посмотрим, как написана Апелляционная жалоба Тимошенко.  Бесспорно она написана ХОРОШО. … но ни одной ссылки на прецедентные решения ЕСПЧ. А без  таких ссылок, получается что это красивый, но  несколько незаконченный документ.

Но в общем судите сами, об этом документе , который взят с сайта Тимошенко и который я выкладываю ниже:

ПОЛНЫЙ ТЕКСТ АПЕЛЛЯЦИОННОЙ ЖАЛОБЫ ТИМОШЕНКО:

«Печерським районним судом м. Києва при розгляді кримінальної справи №1-657/2011 по обвинуваченню Тимошенко Юлії Володимирівни винесено постанову від 05.08.2011 р., якою задоволено клопотання прокурора Фролової Л.О. про зміну запобіжного заходу та вирішено змінити запобіжний захід підписку про невиїзд на взяття під варту Тимошенко Ю.В.

Вважаю, що вказана постанова незаконна та прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 3, 5, 6 Конвенції з захисту прав людини та основоположних свобод; ст. (1), а, b с) п. (3) ст. 2, ст. 7, ст. 9, п.(1), п. (2) ст. 14, п.(1), п. (2) ст. 19, ст. 26 Пакту про громадянські та політичні права, ст.ст. 14, 16-1, 148, 155, 165, 165-1 КПК України та підлягає скасуванню, що обґрунтовується наступним.

Суддя Печерського районного суду м. Києва Кірєєв Р.В. у резолютивній частині зазначеної постанови визначив: «суд приходить до висновку, що перебуваючи на волі підсудна може ухилитись від суду та виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини по справі, а тому суд вважає необхідним змінити підсудній міру запобіжного заходу з підписки про невиїзд на взяття під варту».

Даний висновок викладеній у формі гіпотетичного твердження, у формі можливих дій, а не дій, що мали місце у дійсності. КПК України підставами для застосування будь-якого запобіжного заходу визнає виключно фактичні дії.

Ст. 274 КПК України прямо передбачено, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен керуватись відповідними статтями глави 13 цього Кодексу.

Глава 13 КПК України передбачає лише одну форму звернення до суду щодо застосування до особи взяття під варту або зміни з менш суворого запобіжного заходу на взяття під варту. Це форма – внесення подання до суду.

У судовому засіданні 05.08.2011р. прокурором не вносилось подання про взяття Ю.В. Тимошенко під варту. Клопотання прокурора Фролової Л.О. щодо зміни підписки про невиїзд на взяття під варту відносно Ю.В. Тимошенко є застосуванням неналежного процесуального засобу.

У своєму «клопотанні» прокурор Фролова Л.О. в якості обґрунтування про зміну обраного підсудній Тимошенко Ю.В. запобіжного заходу з підписки про невиїзд з місця постійного проживання на взяття під варту вказала наступні підстави: «що підсудна своїми діями в судовому засіданні перешкоджає як встановленню істини у справі, так і намагається перешкодити розгляду справи».

Серед підстав для застосування запобіжних заходів КПК України, зокрема ст. 148 Кодексу, не передбачає такої підстави, як «намагається перешкодити розгляду справи».

У розумінні ст. 148 КПК України «перешкоджати встановленню істини у справі» означає: знищувати та фальсифікувати докази; підмовляти, залякувати свідків, експертів, як правило, поза залою судового засідання.

У жодний спосіб участю у судовому слуханні справи у судовому засіданні не можливо перешкоджати встановленню істини у справі у розумінні ст. 148 КПК України. Реалізація процесуальних прав обвинуваченим (підсудним) у судовому слуханні в залі судового засідання за жодних обставин не може кваліфікуватись як перешкоджання встановленню істини у справі.

Таким чином, у судовому засіданні 05.08.2011 р. прокурор Фролова Л.О. звернулась до суду з вимогою про заміну підписки про невиїзд на взяття під варту щодо Тимошенко Ю.В. незаконно як по формі, так і за змістом, тобто не на підставах та не у спосіб, передбачені КПК України.

При розгляді питання про зміну запобіжного заходу підписки про невиїзд на взяття під варту Ю.В. Тимошенко не була застосована суддею Кірєєвим Р.В. передбачена главою 13 КПК України процедура. Зокрема, не було досліджено жодного матеріалу справи, не було з цього приводу допитано обвинувачену (підсудну) чи інших осіб, не було у змагальній процедурі досліджено жодного факту, який згідно ст. 148 КПК України можна було б розцінювати як підставу для застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Згідно ст. 16-1 КПК України розгляд справ у судах відбувається на засадах змагальності. Суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість, зобов’язаний створювати необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов’язків і здійснення наданих їм прав.

Розгляд подання про взяття під варту (про зміну підписки про невиїзд на взяття під варту) суд зобов’язаний був розглянути виключно в межах подання прокурора Фролової Л.О.

В порушення вимог ст. 16-1 КПК України, положень глави 13 КПК України суддя Кірєєв Р.В. явно вийшов за межі заявленого подання і в мотивувальній частині постанови від 05.08.2011 р. навів інші підстави, зокрема ті, на які не вказувала прокурор Фролова Л.О. і які у змагальній процедурі не обговорювались учасниками процесу перед спрямуванням суду до нарадчої кімнати.

Зокрема, суддя Кірєєв Р.В. послався на наступні обставини:

«Як на стадії попереднього розгляду даної справи, так і в ході судового розгляду справи підсудна Тимошенко Ю.В. системно порушує порядок засідання, не виконує розпоряджень головуючого, у висловах та поясненнях проявляла зневагу до учасників судового розгляду та суду, свідомо затягувала судовий розгляд даної справи, вчиняє дії в судовому засіданні, якими намагається перешкодити встановленню істини у справі, зокрема перешкоджає допиту свідків.

При встановленні даних про особу підсудної остання відмовилась відповідати на запитання щодо місця постійного проживання, зазначивши, що всі дані містяться в матеріалах кримінальної справи.

За адресою місця проживання підсудної судом направлялись листи, в тому числі копія обвинувального висновку, які були повернені поштовою установою до суду з відміткою за закінченням терміну зберігання.

Підсудна Тимошенко Ю.В. відмовляється надавати розписку про те, що вона повідомлена про дату, час і місце наступного судового засідання».

Аналіз зазначених обставин дає підстави для таких висновків:

Суддя Кірєєв Р.В. не навів жодного факту, жодної конкретної дії обвинуваченої (підсудної) Тимошенко Ю.В., які б згідно зі ст. 148 КПК України можна було б розцінювати як підставу для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (заміни підписки про невиїзд на взяття під варту).

Припущення про порушення порядку засідання, не виконання розпоряджень головуючого, прояв неповаги до учасників судового розгляду у висловах і поясненнях та інше не складають передбачених ст. 148 КПК України підстав для застосування (заміни) запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

З 20.04.11 і по теперішній час я у повному обсязі дотримуюсь вимог ст. 151 КПК України, вчасно з’являюсь на всі процесуальні дії та з’являлась на всі судові засідання. Всі дані щодо місця проживання (перебування або знаходження) містяться у матеріалах справи.

Обвинувальний висновок я отримала, що підтверджено матеріалами справи. Необхідність отримувати деякі листи поштою відсутня через те, що ці матеріали адвокати отримували безпосередньо в суді.

Повідомлення про дату, час і місце кожного судового засідання у моїй справі щоразу відомо не тільки мені і моїм захисникам, але через ЗМІ також і всім громадянам України та всім іноземним представництвам.

В постанові від 05.08.2011 року суддею Кірєєвим Р.В. зазначено: «В судове засідання 5 серпня 2011 року на 9 год. 00 хв. підсудна не з’явилась. Після перерви, оголошеної судом у зв’язку з неявкою підсудної в судове засідання, остання відмовилась повідомляти причини неявки в судове засідання».

Дана інформація не відповідає дійсності, є свідомо викривленою інформацією (перекручуванням фактів).

05.08.2011 р. я на автомобілі прямувала до Печерського районного суду м. Києва на засідання суду, що було призначено на 9 годин 00 хв. По дорозі, опинившись у автомобільному заторі, я терміново зателефонувала своєму захиснику–адвокатові Сухову Ю.М. і повідомила об’єктивну причину можливої короткострокової затримки. Адвокат-захисник Сухов Ю.М. невідкладно повідомив про ці обставини суд. Саме на цих підставах суддя і оголосив перерву на 30 хвилин.

У 9 год. 10 хв. я вже прибула до Печерського районного суду м. Києва і була готова взяти участь у судовому засіданні (що зафіксовано чисельними свідками та працівниками ЗМІ).

За час всіх судових засідань це єдиний випадок моєї короткострокової затримки у прибутті до суду, який стався через непередбачувані об’єктивні обставини (автомобільний затор) та який з фактичної сторони підтверджується, зокрема, моїм водієм та помічником. Таким чином, твердження суду про те, що я не з’явилась у судове засідання, не відповідає дійсності, оскільки я лише на короткий час запізнилась, про що належним чином повідомила суд через свого захисника і з обгрунтовністю цього клопотанням про перенесення засідання на 30 хвилин погодився суд, адже об’явив перерву до 9 год. 30 хв.

У постанові від 05.08.2011 р. суддя Кірєєв Р.В. посилається на тяжкість інкримінованого злочину, передбаченого ч.3 ст.365 КПК України. В разі пред’явлення надуманого обвинувачення немає сенсу вести мову про тяжкість. Але, абстрагуючись від обставин даної справи, слід звернути увагу на однозначні рішення Європейського суду з прав людини, в яких констатується, що сама по собі тяжкість інкримінованої статті кримінального закону не складає підстав для застосування взяття під варту.

Рішення про взяття мене під варту було прийнято судом на стадії судового слідства (допиту свідків). Дана справа слухається в суді з 24.06.2011 року по теперішній час і з огляду на об’єм її матеріалів (16 томів) буде слухатись ще тривалий час. Відтак, апеляційна перевірка законності постанови судді Печерського районного суду міста Києва від 05.08.2011 року щодо взяття мене під варту є цілком виправданим і належним засобом захисту моїх конституційних прав і свобод.

З початку застосування до мене запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, а саме з 20 квітня 2011 року я жодного разу не порушила обмеження щодо залишення місця свого проживання. Я не раз наголошувала у публічних виступах, що не маю наміру залишати країну, про що також свідчить моє повернення 25.03.2011 року із Брюсселя (Бельгія) після одного-єдиного дозволу слідчого за весь час слідства.

Мною не було пропущено жодного судового засідання, що тривають з 24.06.2011 р. практично щоденно від 8-ми до 12-ти годин на день, в тому числі і судові засідання, які проходили без участі захисту; мною готуються та подаються клопотання щодо суті розгляду справи, а саме прохання про виклик свідків, залучення доказів, проведення нових та повторних експертиз з метою усунення розбіжностей в матеріалах кримінальної справи, допиту експертів з метою роз’яснення та уточнення експертиз; я беру участь у всіх процесуальних діях під час судового слідства, а саме ставлю питання свідкам, висловлюю свою думку до порушених питань у судовому засіданні.

Тому є незрозумілим, на підставі чого суд дійшов такого висновку, що я «можу ухилитись від суду та виконання процесуальних рішень, свідомо затягую процес та перешкоджатиму встановленню істини у справі», якщо наведені мої дії навпаки свідчать, що я повністю сприяю суду у встановлені істини у даній справі.

Також є незрозумілим, які саме мої дії суд визнав такими, що свідчать про необхідність зміни запобіжного захисту. Вся постанова зведена до загальних фраз та витягів із статей КПК України без наведення чітких фактів для застосування найжорсткішого запобіжного заходу взяття під варту, а також яким чином такий запобіжний захід допоможе встановити істину у справі, хоча саме цього вимагає законодавець у ст. 165-1 КПК України, яка регулює порядок складання та винесення постанови про зміну запобіжного заходу.

Так, за весь час судового слідства я намагалася відстояти свої фундаментальні права, а саме на забезпечення захисту, на відкритість і гласність судового процесу, на ознайомлення з матеріалами справи, право висловлювати свої міркування з будь-якого питання у судовому процесі та ставити запитання свідкам, право подавати та витребувати докази, право на подання про виклик свідків, право робити заяви на дії головуючого.

Натомість подані ще під час досудового слідства клопотання, а також значна кількість поданих під час судового слідства клопотань про виклик експертів, про проведення нових експертиз, про витребування доказів судом на сьогоднішній день не розглянуті та повністю ігноруються. Наприклад, із 20-ти заявлених свідків з боку захисту задоволено у залученні до справи у якості свідків тільки троє осіб поряд з тим, що з боку обвинувачення було заявлено та допитано більше 30 свідків.

Тому вжиття до мене запобіжного заходу у вигляді взяття під варту через нібито зловживання своїм правом на захист, погану поведінку та запізнення на судове засідання 05.08.2011 р., безумовно, є необґрунтованим, безпідставним та незаконним.

Я не могла зловживати правом на захист, оскільки, як вбачається з наведеного вище, цього права була позбавлена ще на початку судового слідства такими діями суду, як ненадання часу на ознайомлення з матеріалами справи та підготовки стратегії захисту, усунення захисника, недопуск обраних мною захисників, ненадання часу для пошуку захисників, слухання справи без участі захисту, незалучення наданих мною доказів, відмова у виклику вказаних мною свідків, ігнорування моїх клопотань, поданих під час досудового та судового слідства.

Щодо моєї начебто неналежної поведінки як підстави зміни запобіжного заходу, вважаю за необхідне наголосити на такому.

В КПК України відсутня норма, яка дозволяє змінити запобіжний захід із підписки про невиїзд на арешт за ту чи іншу поведінку в залі суду.

Так, у постанові судді Кірєєва Р.В. однією із підстав зміни запобіжного заходу визначено, що «підсудна системно порушує порядок засідання, не виконує розпоряджень головуючого», при цьому не вказано жодної конкретної дії чи конкретного розпорядження головуючого, яке не було мною виконано.

Якщо навіть погодитись з необґрунтованим висновком суду про мою начебто неналежну поведінку, то законодавець передбачив інші заходи за порушення порядку в залі судового засідання. Суд мав би застосувати заходи, які чітко передбачені у ст. 272 КПК України та які встановленні законодавцем саме для такого випадку.

КПК України не передбачає застосування взяття під варту за неналежну поведінку у суді, тому така абсурдна мотивація суду застосування даного запобіжного заходу Є КРИЧУЩЕ НЕСПРАВЕДЛИВОЮ, НЕЗАКОННОЮ ТА ТАКОЮ, ЩО ЗАСТОСОВАНА СУДДЕЮ ВНАСЛІДОК СУДДІВСЬКОГО СВАВВІЛЯ УПРОДОВЖ УСЬОГО СУДОВОГО ПРОЦЕСУ.

Моя поведінка у судовому засіданні 05.08.2011 р. інколи була емоційною, але повною мірою відповідала вимогам КПК України. Жодних фактичних підстав для мого видалення із зали не було, що, окрім іншого, підтверджується репліками головуючого у справі судді Кірєєва Р.В., його рішеннями, виступами учасників процесу та зафіксовано у протоколі судового засідання (аудіозапису). Окрім того, це може бути підтверджено чисельними свідками, що були присутні у залі судового засіданні у якості публіки.

Згідно статті 148 КПК України визначено загальне правило вжиття запобіжних заходів. Запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Не є порушенням порядку судового засідання те, що я усіма доступними законними методами захищаю свої права, тим більше в політичному процесі, де мене було позбавлено права на належний захист юридичними методами.

Суддя Кірєєв Р.В. у судових засіданнях здійснює численні процедурні, організаційні порушення, не кажучи вже про відверте потурання й довільне трактування норм Кримінально-процесуального кодексу й навіть Конституції України, а також фактично застосовує силові та репресивні дії до мене та присутніх у заді суду, порушуючи як національне законодавство, так і міжнародні акти.

Щодо моїх висловлювань, які суд вважає, що вони свідчать про зневагу до суду, то слід наголосити на тому, що згідно моніторингу Інституту соціології НАН України, оприлюдненого в липні 2011 року Іриною Бекешкіною, рівень довіри наших громадян до прокуратури і судів за минулий рік упав більш як на 15%. Сьогодні недовіра до прокуратури 67%, а до судів ще більше — 69%. Це є загальновідомий факт, який не потребує доказування.

Я в даному випадку просто солідарна з майже 70% громадян країни.

Вважаю, що матеріали справи, зокрема, протоколи судового засідання, свідчать про відсутність намагання саме суду встановити істину у справі та розібратися в першопричинах, які призвели до підписання газових угод. Будь-яке питання про РосУкрЕнерго, яке фігурує в матеріалах справи, зокрема, згадується в експертизах, обвинувальному висновку, в протоколах виїмки документів, чомусь викликає в прокурорів та судді негативну реакцію та повне заперечення порушувати таке питання перед свідками. І мабуть не випадково мене арештували саме після чергових спроб поставити запитання про «РосУкрЕнерго» та нанесення цією структурою збитків державі, цього разу Прем’єр-Міністру Миколі Азарову.

Весь судовий процес зведено до обговорення технічних питань прийняття та оформлення управлінських рішень Прем’єр-Міністра України 2009 року.

Статті Кримінального кодексу щодо перевищення службових повноважень і зловживання службовим становищем — це абстрактна форма, і треба мати докази, що дії, які були вчинені, є кримінально-караними. Досі ні в обвинуваченні, ні в ході процесу жодного разу не прозвучало, які саме кримінально-карані дії були вчинені мною. Про притягнення завідомо невинуватої особи до відповідальності свідчить те, що суд до цього часу у порушення ст. 298 КПК України не зміг пояснити суті обвинувачення та чітко вказати, в чому мене обвинувачують.

Необґрунтоване, безпідставне застосування до мене запобіжного заходу взяття від варту підтверджує тільки неспроможність обвинувачення та суду довести мою вину в плані доказової бази, проводячи судовий процес відкрито із застосуванням принципу змагальності. На фоні недоведеної вини арешт, тобто застосування сили, свідчить тільки про намагання сторони обвинувачення вчиняти тиск — як на мене, так і на подальший хід справи — з метою отримання бажаного результату для обвинувачення.

Отже, резюмуючи всі наведені обставини у постанові суду від 05.08.2011р. та дії суду із незаконного застосування запобіжного заходу стверджую, що суд порушує статтю (1), а, b с) п. (3) статті 2, статтю 7, статтю 9, п. (1), п. (2) статті 14, п. (1), п. (2) статті 19, статтю 26 Пакту про громадянські та політичні права, що чітко свідчить про упередженість суду та нехтування основними правами людини, затвердженими міжнародними актами, такими як:

— право на ефективний засіб правового захисту;

— право на недоторканність людської гідності та недопустимість її приниження;

— право на свободу та особисту недоторканність;

— право на рівність перед законом і судом;

— право на безперешкодне вираження своїх поглядів;

— право на звільнення у разі незаконного затримання.

Враховуючи викладене, вважаю, що вказана постанова є безпрецедентним випадком в судочинстві щодо застосування запобіжного заходу взяття під варту на підставі того, що підсудна запізнилася на судове засідання, ставить питання свідкам та емоційно висловлюється.

Дана постанова є прикладом непропорційного та надмірно радикального застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту з явним порушенням вимог справедливої процедури.

Порядок апеляційного оскарження рішення суду про взяття під варту (заміну підписки про невиїзд на взяття під варту) передбачено п.3 ч.2 ст.347, ст. 382, ч.8 ст. 165-2 КПК України. Натомість в оскаржуваній постанові від 05.08.2011 р. у справі №1-657/2011 судом помилково зазначено, що дане рішення окремому оскарженню не підлягає.

Дана позиція суду є принципово невірною, вона суперечить ст.ст. 3, 8, 21, 22, 28, 29, 55, 63, пп. 1, 4, 6, 8 ч.3 ст.129 Конституції України.

Кожна особа вважається невинуватою у вчинені злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (ч.1 ст.62 Конституції України).

Моя вина не тільки не доведена, але мені до цього моменту не роз’яснено те, в чому ж я обвинувачуюсь.

Вважаю, що визначене судом обмеження щодо оскарження завідомо неправосудного рішення повністю нівелює інститут гарантування прав та свобод людини та громадянина, що закріплений нормами прямої дії — Конституцією України та нормами міжнародного законодавства, обов’язковість дотримання яких взяла на себе України.

Відповідно до ст. 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який домінує при застосуванні норм закону. Право на судовий захист прав і свобод людини гарантоване статтями 55 та 129 Конституції України, при цьому ст. 22 та ст. 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані чи обмежені та не є вичерпними.

В ст. 9 чинної Конституції та ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» закріплене положення про те, що міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а також передбачено, що якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід’ємною частиною національного законодавства, кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов’язків або при висуненні проти нього будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий судовий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Однією з основних складових у системі справедливого судочинства є доступ до суду, у тому числі до апеляційного суду.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний захист прав у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які діяли як офіційні особи.

При винесенні оскаржуваного рішення від 05.08.2011 р. суд керувався, зокрема, наступними статтями, а саме ст.ст. 148, 149, 150, 155, 165-1, 165-2, 273, 274 КПК України.

Висновок суду щодо заборони окремого оскарження постанови суду про зміну обраного запобіжного заходу жодним чином не обґрунтований у зазначеній постанові, є безпідставним, а як наслідок судове рішення, яке прийняте від імені України, не відповідає критерію законності та обґрунтованості.

Позбавлення мене можливості оскаржити незаконне судове рішення, яке порушує фундаментальне право людини – право на свободу, порушує справедливий баланс, що повинен підтримуватися державою з метою забезпечення виконання Конвенції, яка передбачає і гарантує практичний і ефективний судовий захист порушеного права незалежно від якості національного закону, який, не виключно, може бути нечітким, суперечливим або таким, що містить прогалини.

В даному конкретному випадку головуючий суддя Кірєєв Р.В., забороняючи оскарження рішення суду, перешкоджає подальшому провадженню у справі, не дає можливості перевірити законність та обґрунтованість судового рішення судом вищестоящої інстанції, тобто в апеляційному порядку, що є неприпустимим.

Стаття 13 Конвенції гарантує наявність у внутрішній правовій системі засобів захисту, що дають змогу забезпечувати права і свободи згідно з Конвенцією в тому розумінні, в якому вони в ній закріплені. Зазначена правова норма вимагає наявності національного засобу правового захисту, в зв’язку з чим компетентна національна інстанція наділена правом розглянути скаргу з посиланням в тому числі на Конвенцію, задовольнивши її в належних випадках.

Таким чином, порядок оскарження рішення суду про взяття під варту (про заміну підписки про невиїзд на взяття під варту) передбачений п.3 ч.2 ст. 347, ст.. 382, ч.8 ст. 165-2 КПК України, що повною мірою відповідає вимогам ст. ст. 3, 8, 19, 29, 55, 129 та інші статтям Конституції України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 3, 8, 21, 22, 28, 29, 55, 129 Конституції України, ст.ст. 165, 165-1, ч.8 ст. 165-2, п.3 ч.2 ст. 347, п.12 ст. 348, 382 КПК України, прошу суд:

1. Прийняти до розгляду вказану апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження.

2. Скасувати постанову Печерського районного суду м. Києва від 05.08.2011р. про зміну обраного запобіжного заходу як необґрунтовану та незаконну.

Ю.В. Тимошенко»

——————————————————————————————————————————————————————

ВНИМАНИЕ НАШ   ОПРОС !

Как вы считаете, кто дал команду арестовать Тимошенко: ?

Просмотреть результаты

Загрузка ... Загрузка ...

Арест Тимошенко. Хроника событий

05.08.2011 г. в 160-00, судья Печерского райсуда Киева Родион Киреев удовлетворил ходатайство стороны обвинения об аресте экс-премьера Украины, лидера партии «Батькивщина» Юлии Тимошенко.

Основанием для изменения меры пресечения для Тимошенко с подписки о невыезде на взятие под стражу, как сказано в решение суда, является «системные нарушения подсудимой, в частности, она препятствовала допросу свидетелей»

Кроме того, в своём решение судья указал, что подсудимая сознательно затягивает процесс. Он также указал, что подсудимая неоднократно отказывалась назвать адрес своего проживания, не предупредила суд о своём опоздании 5 августа.

Учитывая, что находясь на подписке о невыезде, она может уклоняться от следствия, принято решение об изменении ей меры пресечения.

Изменить меру пресечения для подсудимой с подписки о невыезде на арест просила гособвинитель Лилия Фролова после того, как Тимошенко во время допроса премьера Николая Азарова в качестве свидетеля стала обвинять главу правительства в коррупционных деяниях, которые, по ее мнению, были допущены Азаровым во время пребывания его главой налоговой администрации.

«Я надеюсь, апелляционный суд отменит это решение», — сказал журналистам адвокат Сухов,  возле здания СИЗО в пятницу.

Сухов также выразил надежду, что апелляция будет рассмотрена до конца следующей недели.

Отвечая на вопрос о том, какими были слова Тимошенко перед тем, как ее увезли, адвокат сказал: «Передайте коллегам, чтобы они держались».

Позднее Сухов сообщил журналистам, что жалобу планируется подать от имени самой Тимошенко. «Это будет гарантия того, что она будет обязательно присутствовать на судебном заседании», — пояснил он.

Сухов добавил, что срок подачи апелляции истекает в понедельник, 8 августа. Таким образом, по его словам, защита может не успеть оформить необходимые документы.

Адвокат Сухов в пятницу вечером зашел на территорию СИЗО для передачи этих вещей своей подзащитной.

Но ему  не разрешили передать Тимошенко в СИЗО личные вещи м  мотивировкой, что рабочий день окончился.

В одном из автозаков, въезжающих на территорию Лукьяновского СИЗО, находящиеся в нем люди (арестованные и их охрана) скандировали: «Тимошенко – лучше всех!».

Журналистам  под СИЗО удалось увидеть, что к вещам положили книгу «Уголовно-процессуальный кодекс».

Также журналисты стали очевидцами того, как в одном из автозаков, въезжающих на территорию Лукьяновского СИЗО, находящиеся в нем люди (арестованные и их охрана) скандировали: «Тимошенко — лучше всех!».

Президент Украины Виктор Янукович не имеет никакого отношения к аресту бывшего премьер-министра Юлии Тимошенко и не вмешивается в деятельность судебной власти.

«Это неоднократно звучало со стороны Президента, что его администрации не имеет никакого отношения, и не может вмешиваться в деятельность судебной ветви власти, это прописано в Конституции», – сказала пресс-секретарь главы государства Одарка Чепак

Перед тем как покинуть суд Тимошенко заявила, что связывает cвой арест с «неудобными» вопросами к премьеру Николаю Азарову, которые она задавала во время его допроса. «Суд и прокуратура, потому что я задала неудобные вопросы по коррупции RosUkrEnergo, сразу заявили о смене санкции с подписки о невыезде на мой арест», — объяснила она журналистам. 5 августа Азаров выступил в суде в качестве свидетеля со стороны обвинения по делу против Тимошенко, заявив, что она подписала предательские для Украины контракты с РФ по поставкам газа. Он обвинил ее в том, что при заключении этих соглашений она руководствовалась желанием выиграть президентские выборы.

Накануне своего ареста, Тимошенко  показала, что она знает о предстоящем аресте  и обратилась  к украинскому народу:

«Добрый вечер всем. Я обращаюсь к вам, только получив информацию о том, что Янукович приказал меня арестовать.

Сегодня у меня еще есть все возможности получить политическое убежище в любой другой стране и защитить свою жизнь, свою свободу, быть счастливой со своей семьей. Но я никуда не буду бежать из Украины. И для этого у меня есть веские причины.

Во-первых, я не нарушала закон. Я жила и работала для вас. У меня нет приватизированных в свою пользу заводов, электростанций, земель, полезных ископаемых, государственных дач. Все, что имеет государство, я ставила на службу вам, а не ворам от политики. Я не нарушала закон, пыталась действовать справедливо, и поэтому мне незачем бежать со своей родной земли.

Во-вторых, я не буду никуда скрываться, потому что, работая в политике последние 10 лет, я очень хорошо знаю цену политикам и штатным борцам за народ. Все куплено, продано и перепродано. Вам в вашей беде почти не на кого опереться. Поэтому сколько будет сил и жизни — буду защищать и вас, и Украину, так, как смогу, так, как мне разрешите вы.

Последняя и главная причина, почему инстинкт самосохранения, страх в моем случае не срабатывают, потому что за все годы независимости еще никогда Украина не была в такой беде, как сегодня. Еще никогда в таком тяжелом положении не оказывались украинские семьи, как сейчас. Еще никогда так жестоко не вырывали у Украины ее душу, не забирали будущее у ее детей. Сегодня я еще на свободе, но завтра уже буду в тюрьме. Зная, на что я иду, я так же знаю, что вернусь к вам еще сильнее.

Кроме продажных судов Януковича есть и другие, высшие суды. Существует Европейский суд, где будет доказана моя юридическая правота. Существует суд украинского народа, который докажет мою политическую правоту. А есть еще Божий суд, от которого не защитит ни власть, ни деньги делающих несправедливость.

Будьте уверены — они меня никогда не сломают. Я не подведу вас — 11 миллионов людей, которые поверили мне на президентских выборах. Я не подведу и тех, кто голосовал за Януковича, потому ответственность за свою страну чувствую и перед ними.

Прошу всех, кто способен бороться, сплотиться вокруг тех, кто устоял и перед пряниками, и перед плетьми власти.

Независимо от того, где я буду — на свободе или в тюрьме, — я чувствую достаточно сил, чтобы пройти через все уготованные испытания и вместе с вами вернуть наше государство на путь процветания, справедливости, укрепления национального духа и достоинства.

Слава Украине! И до скорого свидания, ибо справедливость живет если за нее бороться!»

——————————————————————————————————————————————————————

ВНИМАНИЕ НАШ  НОВЫЙ ОПРОС !

Как вы считаете, кто дал команду арестовать Тимошенко: ?

Просмотреть результаты

Загрузка ... Загрузка ...

Арест Тимошенко Киреевым. Блеф екс-защитника или реальность ?

Сегодня на  на брифинге перед Печерским районным судом Киева бывший  защитник Тимошенко, народный депутат Сергей Власенко сообщил: «…Мы знаем, что в понедельник вечером состоялась встреча между судьей Киреевым и представителями Администрации президента, на которой судье Кирееву была поставлена безоговорочная задача сегодня после проведения допроса нескольких свидетелей изменить меру пресечения Тимошенко и применить к ней арест…».

Учитывая сказанное Власенко можно сделать определенные предположения. Если все сказанное им  правда и это произойдет в том или ином  соответствии с тем  как об этом рассказал Власенко.  То это  явно будет означать, что власть попросту «тупит» .

Если этого не произойдет, то это  будет означать, что либо Власенко действует на опережение и действительно боится, что Тимошенко могут арестовать, поэтому и озвучивает  подобный тезис, о якобы  существующей команде судье  Кирееву,  на арест Тимошенко. Либо это просто обычная пиар-акция со стороны Власенко.

Для того чтобы в этом разобраться, необходимо вспомнить сложившуюся судебную практику. Например я основываясь на своей адвокатской практике, четко понимаю, что если бы на месте Тимошенко был бы обычный человек, то его за такое поведение в суде,  уже давно бы арестовали, или убрали из зала судебного заседания на весь процесс. По большому счету это — аксиома и не требует каких либо дополнительных доказательств. Так было, так есть … и так наверное будет и в будущем.

Теперь что касается ареста.  Как правило этот сценарий, расписывается  следующим образом. Представители прокуратуры, в один прекрасный момент заявляют ходатайство об изменении меры пресечения, обосновывая это формальными причинами, взятыми  из диспозиции ст. 274, с учетом ст. ст.148, 155  УПК Украины, приблизительно в этом ходатайстве будут следующие общие  фразы: «… в связи с чем есть основания полагать,  что Тимошенко  попытается уклониться от следствия и суда …. или от выполнения процессуальных решений, а также  препятствует  установлению истины по делу или  даже может  продолжать преступную деятельность …».  После оглашения этого ходатайства  представителем прокуратуры, суд заслушивает мнение защиты и  подсудимой, затем уходит в совещательную комнату …. и не особо напрягаясь, оглашает свой вердикт об изменении меры пресечения,  на взятие Тимошенко  под стражу, прямо  зале суда.  Вот так вот все просто, раз-два и дело сделано.

Теперь давайте попытаемся разобраться в законности  таких действий.  Я думаю всем очевидно, что такие действия, будут являться своеобразной местью судьи и прокуроров, за поведение Тимошенко в суде. Кто то скажет правильно, кто то скажет нет.  Но что по этому поводу говорит закон.  И какие основания могут быть приняты судом во внимание, при изменении меры пресечения с подписки о не выезде на арест.  Естественно,  таких оснований как неправильное поведение в процессе,  в действующем УПК Украины — нет.

Правда в качестве основания судом может быть выбрана та же  общая  формулировка которая указана в диспозиции статьи 148 УПК, как воспрепятствования установления истины по делу, или окажется что есть достаточные основания полагать, что подсудимая может скрыться от суда или уклонится от выполнения процессуальных решений.  При этом,  в этой диспозиции четко   фигурирует фраза  «достаточные основания»   … но что  подразумевается под этим термином ?  Если честно, то об этом по настоящему не знает никто. Так как  нормативно этот термин не описан в юриспруденции вообще. То есть, это определение полностью отдано на субъективную точку зрения того лица (судьи) , который принимает это процессуальное решение … И все !  Отсюда, можно делать определенный вывод, что арестовать можно практически  любого человека, в отношении которого  возбуждено уголовное дело … достаточно будет даже того,  что если этот кто то,  просто не понравился судье. Поверьте ! это действительно может быть  достаточно, для принятия такого решения.  И поверьте что в процессе своей адвокатской практике я с этим сталкивался уже  неоднократно, поэтому знаю о чем говорю. Из чего следует, что таки да,  Тимошенко, реально могу арестовать в любой момент.  Но сегодня ли ?

Кроме этого есть и другие вопросы касательно этой темы, если могут, но почему не арестовали ранее ?  Чего боялись или  боятся ?   Могу сказать одно, однозначный ответ дать сложно, но понимая многие процессы которые проходят  в нашем судопроизводстве, я могу предположить, что действительно ее пока еще не арестовали, лишь потому что не было команды сверху, а сам такое решение судья принять, в данном случае,  не может. Так уж  у нас устроена политическая система.

Но бог с ней с Тимошенко, как по мне, то благодаря ей мы опять подошли к очередной проблеме, что любого из нас могут арестовать, а нормативные основания для такого решения в действующем законе абсолютно не прописаны.  И это плохо. Правда  Портнов обещает нас удивить, новым УПК, где положения связанные с арестом, будут якобы подгоняться под требования ЕСПЧ. Но вот лично я ему почему то не верю.

Лев Ходаковский

ВНИМАНИЕ НАШ ОПРОС !

Считаете ли вы судебный процесс по делу Тимошенко справедливым ?

Загрузка ... Загрузка ...